27 січня - Всесвітній день пам’яті жертв Голокосту. Представники ортодоксальної іудейської релігійної громади Луцька, ініціативної групи «Збережемо древній Луцьк», Центру міжнаціональної пам'яті Волині та Меморіальної фундації «Сефер Волинь» вшанували пам’ять розстріляного єврейського Луцька, що лежить нині в засніженій могилі урочища Причищизна, поблизу Гнідавського цукрового заводу.
Представники луцької громади, без фальші й пафосу офіційних церемоній, віддали шану тисячам мучеників тієї страшної війни. Покладене на могилу каміння, запалені свічки й слова молитви в серці – ось найкраща данина пам’яті душам, які покояться в розстрільних ямах.
За єврейською традицією могили відвідують з самого ранку. При цьому не вживають їжу і навіть не п’ють воду. На могилу не кладуть вінків, а залишають каміння - як символ вічності. Як пише рабин Соломон Муцафі, покладання каменя служить свого роду запрошенням для іскри душі померлого спуститися і перебувати біля могили протягом візиту. Читання кадіша (молитви) на могилі повинно здійснюватися лише представниками того релігійного напрямку, могили одновірців якого відвідують. На жаль, на Волині цього не дотримуються. Причина - певні кон’юнктурні моменти і вкрай низький рівень знання традиційних релігійних основ. Ця ситуація ображає почуття віруючих ортодоксальних іудеїв. Їхні звернення і теологічні роз’яснення, спрямовані на адресу Волинської ОДА, чиновники просто ігнорують.
Місця великих трагедій не терплять офіціозу. Тому на засніжених могилах хасидів Карлін-Столінського, Трійського, Олицького та Луцького дворів сьогодні звучав лише біль. Луцьк сумує. Луцьк пам’ятає...
Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесь