Луцьк знову пережив трагічну сторінку.

«Луцьк. А завтра була війна». Таку філософську назву отримала тематична краєзнавча фотовиставка, що відбулась 21 червня в Луцьку на вул. Л. Українки. Вона стала справжньою культурною подією, що підворушила байдужий обивательський простір в переддень трагічної сторінки нашої історії – нападу німецьких військ на територію України. Її організаторами стали: Громадська Рада Волині, Центр міжкультурних комунікацій та Меморіальна фундація «Сефер Волинь».

Майже дві сотні світлин присвячених першим місяцям початку Великої вітчизняної війни в м. Луцьку стали її основою. Значна частина фотосвідчень, які були зібрані з різних відкритих джерел, архівів та аукціонів, була знята в перші три місяці воєнних подій. На виставці лучани мали змогу ознайомитись з невідомими більшості обивателів історичними сторінками історії рідного міста.

Організатори свідомо не підписували фотографії, даючи можливість міщанам самостійно їх ідентифікувати та накласти історичні сюжети на реалії сучасної структури Луцька. Тематична лінія фотопроекту була побудована за хронологією подій. Вона розвивалась від вступу німецьких військ в місто через нинішню вул. Ковельську, наслідків принесених «визволителями» простим лучанам, та до визволення міста 2 лютого 1944 року.

Моторошними були кадри з луцького Шталагу 365 Z (табору для військовополонених) , що забрав життя 10 500 простих солдат радянської армії. Останки більшості з них, навіть через майже вісімдесят років не знайшли гідного вшанування нащадками. Вони досі лишаються закатаними під асфальт в безіменних ямах. На цьому акцентували увагу організатори виставки, які досліджують цю тему.

Не залишили нікого байдужими і унікальні світлини меморіальних заходів, які відбулись 24 серпня 1941 року, які були присвячені розстрілу тюремщиками НКВС в’язнів луцької тюрми 23-24 червня 1941 року. На жаль ця подія теж не знайшла досі гідного вшанування в просторі міста. Про що теж з сумом констатували організатори проекту.

Фото викинутого з навіки осиротілих помешкань майна та онімілого простору Старого міста, де в 1941-42 роках знаходилось луцьке Гетто, стали черговим нагадуванням сучасникам про велику трагедію Голокосту. Його жертвами в нашому рідному місті стала половина населення тих років. Ця кривава сторінка історії міста теж досі не отримала гідних заходів по вивченню та меморіалізації. Тому організатори проекту, зокрема Меморіальна фундація «Сефер Волинь», намагаються це виправити.

Відчуття переходу в паралельну історичну реальність Луцька 79 річної давнини не покидало всіх учасників заходу, адже сюжети світлин стосувались місць, що знаходились зовсім поруч з виставкою.

На жаль багаторічні маніпуляції з минувшиною породили нездорові тенденції в сучасному суспільстві та створили цілий прошарок маргінальних монополістів на історичну правду. А тому проведення подібних заходів завжди викликає підвищений градус уваги з їх боку так і з боку певних структур, що досі просякнуті не кращими традиціями невивчених уроків нашої історії. Тому і цей захід був під пильним оком всіх сторін. Представники спецслужб уважно вивчили кожну світлину, представники правоохоронних органів чесно виконали свою місію охорони громадського порядку та забезпечення безконфліктності, за що організатори проекту їм були щиро вдячні, а «бдительные» маргінали знайшли привід потурбувати поліцію черговою «зрадою». Кожен знайшов тут своє.

Головне, що лучани в цей день отримали задоволення та користь від знайомства з власною забутою історією. Історією, яку вже не можна витерти ні наказами, ні доносами, ні мітинговістю. Луцьк знову пережив трагічну сторінку. І чудово, що цей емоційний процес тепер був пов’язаний лише з її відображеннями на фото.