«Pro Patria» («За Батьківщину»). Саме цей девіз було розміщено при вході на меморіальний комплекс, де поховані австрійські воїни. Вони загинули на волинській землі під час Першої світової війни. А сам комплекс створено у період окупації Луцька австрійцями - на місці нинішньої Луцької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 5.
Військовий некрополь був спеціально обгороджений, а його центральну частину прикрашала оригінальна цегляна архітектурна композиція з пірамідальним навершям.
Впорядкували його, найімовірніше, в кінці 1915-го — на початку 1916 року. Цим займалася спеціальна команда, яка з характерною австрійською методичністю створила чітку архітектурно-ландшафтну композицію. Навіть клумби і квіти вдало вписалися в царство спокою солдатів.
«Зупинись, перехожий! У цих могилах поховано тих відважних, гідних подиву, які віддали своє життя у Великій війні за Батьківщину». Це звернення зустрічало всіх, хто приходив вшанувати пам’ять загиблих.
На згадуваному кладовищі було поховано не тільки австрійських вояків. Знайшли тут свій спокій і солдати української Сірої дивізії, сформованої у Володимирі-Волинському, і воїни Дієвої армії УНР, і жовніри польської армії, які захищали Теремнівській шлях.
У міжвоєнний час, незважаючи на політичні зміни, меморіал утримували в належному стані - подейкують, що за рахунок певної компенсації від австрійської сторони, яку отримував луцький магістрат. Після початку німецької окупації 1941 року, за спеціальною державною програмою, огорожу меморіалу було відремонтовано і здійснено благоустрій.
Завершення ж війни стало трагічним для всіх військових некрополів міста. Знесення не оминуло і цей меморіал. Спроби створити на його місці парк були невдалими. А в 1959 році тут просто збудували середню школу №5, де навчалися переважно діти військових, які служили в різних частинах міста.
Пам’ять про меморіал «Pro Patria» зникла з історії Луцька разом з останніми могилами. Приблизно 10 років тому частину вільної ділянки поблизу школи, де був некрополь, хотіли забудувати підприємливі сучасники. Але, мабуть, мертві не погодилися з порушенням їх спокою. Тому з оборудки нічого не вийшло. Лише в листопаді минулого року у Волинській ОДА знову згадали про нього - у зв’язку з наближенням 100-річниці від початку Першої світової війни. Прозвучала пропозиція про встановлення тут меморіальної таблички на честь вшанування австро-угорських, німецьких та російських воїнів. Проте, після нинішніх змін у владних кабінетах, хтозна, чи щось тепер вийде. Громаді самій слід навчитися вшановувати воїнів, останки яких ще лежать під чорним асфальтом нашого міста.
Дякуємо пану Сергію Ткачову за чудову фотознахідку.
Для того щоб коментувати увійдіть будьласка під своїм акаунтом або зарєструйтесь